Історія цієї притчі записана в Євангелії від Луки 15:3-7. Це історія доброго пастиря в який мав сотню овець. Одного разу він помічає, що не вистачає однієї з його улюблениць. Недовго думаючи, одразу після зникнення через свою велику любов пастир поспішає на пошуки. Він шукає її скрізь, проходить там де багато гострого каміння, небезпечні прірви, хижі звірі. Його переслідує лише одне бажання знайти свою крихітку. Добрий пастир знаходить вівцю і його переповнює неймовірна радість. Пастир бере її, знедолену, може навіть поранену, ніжно кладе на свої плечі і несе її до своєї отари. А чи задумались ви чому вівця відбилась від свого пастиря. Що стало причиною того, що вона заблудилась, залишилась сама серед пустелі та диких звірів? В цій притчі Ісус не сказав причини чому ця вівця заблудилась. Можна зробити декілька припущень. Може бути, що вона просто вирішила поспати під час того як інші вівці пішли вперед, чи пішла погуляти, або ж ще якась причина. Але це всього лиш прип...